Микоплазмоз у жінок і чоловіків: лікування мікоплазмозу

    Ціна лікування мікоплазмозу в нашій клініці залежить від форми, в якій проходить лікування. Найдешевший варіант - «розклад схеми лікування». Включає в себе призначення, учівающіе індивідуальні особливості перебігу захворювання у пацієнта, роз'яснення способу застосування препаратів, консультацію по взаємозамінним препаратів і призначення рішень, найбільш адаптованих до бюджету пацієнта. Вартість такого варіанту - 400 гривень. Також лікування може здійснюватися під повним контролем лікарів нашої клініки, з виконанням маніпуляцій з вартістю місцевого лікування, зв'язком з доктором, поточними консультаціями, забором матеріалу для контрольних досліджень до повного лікування. Ціна залежить від тривалості захворювання і становить від 1000 гривень до 2400 гривень. Окремо пацієнт купує ліки і оплачує аналізи. Третій, найбільш зручний для пацієнта варіант лікування: «все включено». Мається на увазі лікування мікоплазмозу до повного одужання, підтвердженого неодноразовими аналізами. Всі препарати, аналізи, вартість роботи включено незалежно від часу і коштів які знадобляться дла повного лікування. Ціна лікування мікоплазмозу «все включено» становить від 2400 гривень до 3600 гривень. Мікоплазмоз - це захворювання, викликане бактеріями Мікоплазма гомініс (mycoplasma hominis) і Мікоплазма геніталіум (Мycoplasma genitalium). Для людського організму небезпеку становить також Мікоплазма пневмонії (Mycoplasma pneumoniae) та інші представники цього сімейства: Mycoplasma fermentans, Mycoplasma penetrans, Mycoplasma pirum, Mycoplasma amphoriforme. Мікоплазма гомініс і мікоплазма геніталіум можуть викликати захворювання сечостатевої системи. Мікоплазма пневмонії може викликати захворювання верхніх дихальних шляхів, а роль інших видів мікоплазм ще не досить добре вивчена. Що таке мікоплазма Мікоплазма це найдрібніша з відомих бактерій. Вона не має клітинної стінки і не може бути пофарбована, а отже і бути виявленою при світловий мікроскопіію. Відсутність клітинної стінки також визначає стійкість мікоплазм до антибіотиків, чинним на клітинну стінку бактерій (пеніциліни, цефалоспорини). Мікоплазми можуть бути представниками нормальної мікрофлори піхви або сечівника, проте в деяких умовах вони здатні виявляти патогенні властивості і викликати уретрит, цистит, цервіцит і пієлонефрит. Також мікоплазми можна виявити при простатиті, ендометриті та аднекситі. Як правило активізація мікоплазм і перехід їх носійства в мікоплазмоз настає при впливі умов зовнішнього середовища, що викликають порушення імунітету. У деяких випадках мікоплазмоз призводить до розвитку аутоімунних захворювань, передусім опорно-рухового системи (артрити). Як відбувається зараження мікоплазмою Микоплазмоз виникає внаслідок передачі через статеві (генітальний-генітальні) контакти, орально-генітальні контакти, за допомогою трансплацентарний передачі під час вагітності або під час пологів. Інкубаційний період може коливатися від декількох днів до двох тижнів. Ознаки мікоплазмозу У переважній більшості випадків люди, інфіковані мікоплазмами можуть не проявляти жодних ознак хвороби. У той же час, при невдалому збігу обставин мікоплазми можуть бути «винуватцями» таких станів, як: Пієлонефрит Аднексит Ендометрит Уретрит Простатит Інфекційний артрит Хірургічні ранові інфекції Бактеріємія Пневмонія Менінгіт Всі перераховані вище стани виникають внаслідок мікоплазмозу дуже рідко, як правило у людей з серйозними порушеннями імунної системи. Яких-небудь специфічних ознак мікоплазмоз не має. Всі прояви мікоплазмозу можуть бути викликані і іншими бактеріальними або вірусними причинами і описані у відповідних розділах цього сайту. Діагностика мікоплазмозу Діагностичний алгоритм при микоплазмозе починається з оцінки скарг пацієнта і з'ясування умов, на тлі яких ці скарги виникли. Так як захворювання відноситься до хвороб, що передаються статевим шляхом, велике значення має уточнення у пацієнта, чи були у нього протягом останнього місяця статеві зв'язки з новим партнером. Основним методом лабораторної діагностики в даний час служить ПЛР - полімеразно - ланцюгова реакція. Ця реакція здатна ідентифікувати унікальну бактеріальну ДНК (ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота - носій інформації про структуру організму). Метод ПЛР досить чутливий, теоретично за його допомогою можна ідентифікувати навіть один фрагмент бактеріальної або вірусної ДНК. Також для діагностики застосовується культуральний метод (бакпосев) - вирощування мікоплазм на селективної живильному середовищі і подальша ідентифікація. Метод бактеріологічного дослідження (бакпосев) має меншу чутливість, ніж ПЛР, але більшу специфічність. Під специфічністю методу увазі здатність точно визначати вид збудника. Метод ПЛР може при неправильному паркані чи техніці виконання аналізу дати хибно позитивні результати. Крім того, при методі ПЛР можна помилково прийняти фрагменти бактерій за свідчення активної інфекції, в той час як при бакпосева виростають тільки живі мікроорганізми. Методом ПЛР можна користуватися при прийомі антибіотиків, а бакпосев при прийомі антибактеріальних препаратів буде нечутливим. Матеріалом для дослідження на мікоплазми служить виділення з шийки матки, сечівника і прямої кишки. Чи варто лікувати мікоплазмоз Для того, щоб дати відповідь на це питання необхідно оцінити в якому стані знаходиться сечостатева система пацієнта. Якщо при дослідженнях ознаки запалення у партнерів не виявлені і вони не пред'являють жодних скарг, можна мікоплазмоз не лікувати взагалі. Якщо є ознаки запалення і пошкодження сечостатевої системи, а також у планах існує можливість завагітніти, мікоплазмоз краще лікувати. Не можна передбачити, чи розвинеться носійство мікоплазм в серйозне захворювання, але також не можна стверджувати, що мікоплазмоз-нешкідливий стан. Можна порівняти дану проблему з курінням: всі курці усвідомлюють, що можуть захворіти на рак легенів, але не всі хворіють. Всі погодяться, що краще кинути палити, щоб не піддавати себе смертельному ризику. У випадку з мікоплазмозом ризик, звичайно ж менше, але все ж є. Тому навряд чи варто ставитися безтурботно до даного захворювання. Як лікують мікоплазмоз Так як мікоплазма - це бактерія, то для її зникнення застосовують антибіотики. Антибіотики це ліки, які пригнічують розмноження або руйнують бактерії. Як і при всіх запальних захворюваннях сечостатевої системи основний фактор для вибору методу лікування, це точне знання гострий чи хронічний процес, чи лікувався перш пацієнт, яка поширеність мікоплазмозу по органам. Досить часто мікоплазми стійкі до антибіотиків. Така стійкість формується через безконтрольного прийому лікарських препаратів в невідповідних дозах і режимах або взагалі при неправильному виборі антибіотика. Бактеріальний посів та антибіотикограма (тест на чутливість до антибіотиків) не завжди відображають ті процеси, які відбуваються в організмі хворого. Тест відбувається в одних умовах, а в реальності антибіотики можуть не накопичуватися в необхідної концентрації у вогнищі інфекції. Для того, щоб обгрунтувати вибір антибіотика, необхідно ретельно зібрати інформацію у пацієнта про ті препарати, які приймалися раніше. У нашій клініці для подолання цієї проблеми і для меншого навантаження антибіотиками широко застосовується иммуностимуляция і місцеве лікування. Доктор Михайло Петрик