Гострий лейкоз - не вирок

С. Балакірєв доктор мед. наук Гострий лейкоз - це злоякісне захворювання кровотворної тканини, при якому незрілі (так звані бластні) клітини, попередниці нормальних клітин крові, вражають кістковий мозок. Серед усіх злоякісних новоутворень дитячого віку частка лейкозів дуже висока - до 50 відсотків. Частіше хворіють діти дошкільного та молодшого шкільного віку, причому найбільша кількість хворих спостерігається у віці від двох до чотирьох років. Хлопчики хворіють частіше, ніж дівчата. До теперішнього часу причина гострого лейкозу остаточно не встановлена. Сучасні теорії виникнення і розвитку захворювання засновані на припущенні про вплив зовнішніх і внутрішніх факторів (віруси, несприятливі фактори середовища, іонізуюча радіація і т. Д.), Які призводять до зміни клітин, що відносяться до системи кровотворення. Ще тридцять років тому майже всі діти, хворі гострим лейкозом вмирали. Сьогодні ж при правильно і своєчасно проведеному лікуванні одужують близько 80 відсотків хворих. Ось чому так важливо раннє розпізнавання гострого лейкозу у дітей. Захворювання починається з появи у дитини млявості, слабкості, стомлюваності, підвищення температури, блідості шкіри і слизових оболонок. Частими симптомами є крововиливи на шкірі, кровотечі (частіше носові), болі в кістках і суглобах, збільшення лімфатичних вузлів (шийних, підщелепних, пахвових і пахових), збільшення розмірів селезінки і печінки. Сукупність цих симптомів або поява одного з них має з'явитися приводом для звернення до лікаря. У розвитку гострого лейкозу виділяють стадії - початкову, гостру і ремісію. Підступність лейкозу полягає в тому, що початкова стадія проявляється характерними для багатьох захворювань симптомами: швидко проходить підвищення температури, незначна блідість шкіри і слизових оболонок, болі в суглобах і кістках. В аналізі крові в цей час кількість еритроцитів, тромбоцитів і лейкоцитів може бути не змінена або спостерігається їх зниження. У цій стадії в кістковому мозку число незрілих (бластних) клітин не перевищує 20-30 відсотків. У міру розвитку хвороби і переходу її в наступну стадію (гострий період) у дітей у кістковому мозку кількість бластних клітин збільшується до 70-100 відсотків. Ці клітини порушують нормальне кровотворення, і кістковий мозок поступово повністю заміщається пухлинними клітинами. У крові значно зменшується кількість еритроцитів і дитина помітно блідне, а різке падіння кількості тромбоцитів (елементи крові, відповідальні за її згортання) призводить до появи крововиливів на шкірі, носових кровотеч. З кісткового мозку в кров починають вимиватися бластні клітини, які потім з потоком крові заносяться в тканини практично всіх органів. В аналізі крові їх кількість може становити від одного-двох відсотків до 90-100 відсотків. Кількість лейкоцитів коливається від низьких цифр (лейкопенія) до високих (20-100 тисяч і вище). Відзначається різного ступеня анемія (зниження вмісту гемоглобіну в крові) і тромбоцитопенія (зниження числа тромбоцитів в крові). Важливим симптомом є високий процентний вміст лейкозних (бластних) клітин в крові і одиничних зрілих сегментоядерних гранулоцитів і лімфоцитів. Загострення (рецидиви) гострого лейкозу після проведеного курсу лікування протікають по-різному і наступають в різні терміни (від декількох місяців, частіше через рік від початку захворювання. Поодинокі рецидиви бувають і після трьох років ремісії). Це можуть бути випадки, аналогічні по клінічних і гематологічним проявам гострого періоду захворювання. Однак можуть бути й інші форми рецидиву гострого лейкозу, коли на тлі (найчастіше) нормальних показників крові та кісткового мозку розвивається специфічне ураження центральної нервової системи (нейролейкоз) або специфічне ураження статевих залоз. Після встановлення діагнозу гострого лейкозу хвора дитина підлягає невідкладної і термінової госпіталізації. У сучасних умовах лікування дітей, хворих на гострий лейкоз, повинно проводитися в спеціалізованих гематологічних відділеннях в центрах, оснащених сучасною діагностичною апаратурою, необхідними химиотерапевтическими препаратами, а також іншими лікарськими засобами, необхідними для лікування дітей хворих лейкозами. Тільки в спеціалізованих центрах можна провести це складне лікування. Всі нелікованих лейкози або ліковані без дотримання правил, розроблених протягом багатьох років світовою наукою, приречені на невдачу, і в таких випадках говорити про одужання не доводиться. Лікування хворих на гострий лейкоз засноване на принципі максимально повного знищення лейкозних (бластних) клітин. Це досягається застосуванням комбінованої хіміотерапії, яка є основним методом лікування гострих лейкозів. Принципами лікування гострих лейкозів вважаються: 1. Максимально ранній початок лікування з моменту встановлення точного діагнозу. 2. Проведення лікування в спеціалізованих дитячих онкогематологічних стаціонарах. 3. Використання комбінацій лікарських препаратів. 4. Проведення активної симптоматичної (супровідної) і відновлювальної імунітет терапії з переливанням препаратів крові. Лікування гострого лейкозу має бути не тільки максимально активним, але і досить тривалим. Його ефективність забезпечується призначенням відразу декількох хіміотерапевтичних препаратів. Кожному варіанту захворювання гострого лейкозу відповідає своя оптимальна програма лікування. У процесі лікування розрізняють кілька етапів: 1) досягнення ремісії (стан дитини, коли немає клінічних ознак захворювання, і всі показники крові та кісткового мозку в межах норми); 2) закріплення ремісії. Підтримуюча терапія (прийом хіміопрепаратів в амбулаторних умовах) протягом півтора-двох років. Таке етапне лікування передбачає обов'язкове проведення "профілактики" нейролейкозу, яка вимагає введення в спинномозковий канал хіміопрепаратів і подальшого опромінення головного мозку. Сучасні методи поліхіміотерапії істотно змінили перебіг гострих лейкозів у дітей. У 90-95 відсотків хворих з гострим лімфобластний лейкоз досягається ремісія, тривалість якої стала основним показником ефективності проведеної терапії. Як показала практика, тривалість ремісії знаходиться в прямій залежності від маси лейкозних клітин, знищених хіміопрепаратами. Наступні етапи активних протіволейкозних заходів і досягнення в даний час у 70-80 відсотків дітей наддовго ремісій, рівноцінних практичного одужання, стало можливим завдяки суттєвому підвищенню кваліфікації всього медичного персоналу спеціалізованих дитячих онкогематологічних стаціонарів, де проходять лікування діти, хворі гострим лейкозом. Сучасне лікування, проведене дітям з гострим лейкозом, дозволило врятувати життя тисячам хворих дітей і повернути їх до нормального повноцінного життя.